Аккорды
Тон: 0
Шрифт: 13
DmBFBCDmназивала рибою, не просила нічого взамін тільки знати, що я десь є на оцьому світіDmBFBCDmсвіті білому, наче сіль тропічних морів, що в’їдається в шкіру і жодною рідиною її не витравиш звідтиDmBFBCDmказала, що буде писати, не питала адреси, а втім завжди присилала поштівку з якогось незвичного містаBCFде (на поштівці, тобто) руїни старих стінBCDmчи страви місцевої кухні і кілька слів:DmDm/CFCDmщо скоро повернеться, що вже видно світло в кінці тунелю, і що це, безумовно, не поїздDmBFBCFназивала рибою казала, що дуже хоче торкнутись рукоюFя не заперечував я чекав я навчився плаватиBCFя вивчив напам’ять усі прибережні водиBCFя перестав виходити на берег, що її не проґавити,BCDmа вона – не приходилаDmAmBmFя забув, як це – розмовляти, і як це – дихати, врешті-решт я зробився рибою, мовчазною і сильноюDmCBmCто якого такого милого якого такого милого вона повернулася і з води мене вийняла?